Старицький Михайло Петрович (1840—1904) — письменник, поет, перекладач, театральний і культурно-гро­мадський діяч. Перші твори Старицького були надруковані 1865 року.

Вірні стабільні стосунки та посада журналістки на обласному телебаченні – саме цього прагне завжди вітряна та легковажна Кароліна.

Олекса Слісаренко (1891–1937) — поет, прозаїк, педагог, один з основоположників української пригодницької літератури.

Микола Хвильовий (1893 — 1933) — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників постреволюційної української прози.

Пантелеймон Куліш — визначний український письменник, просвітитель і гуманіст, один із фундаторів української національної свідомості і нової літератури.

«Шхуна «Колумб» — одна з найкращих пригодницьких повістей від знавця дитячих душ.

ГРИНЕВИЧЕВА Катря (справжнє ім’я — Банах Катерина Василівна, у заміжжі Гриневич) — письменниця, громадська діячка.

ГРИНЕВИЧЕВА Катря (справжнє ім’я — Банах Катерина Василівна, у заміжжі Гриневич) — письменниця, громадська діячка.

«Чотири шаблі» — роман Юрія Яновського, що вийшов друком 1930 року.

Осип Степанович Маковей (1867–1925) — поет, прозаїк, публіцист, літературний критик.

До збірки творів Григорія Косинки увійшли найбільш відомі новели: «Фавст», «В житах», «Серце» та ін. Новелістика Григорія Косинки має автобіографічне підґрунтя.

Повість «Батурин» оповідає про одну з найтрагічніших сторінок в історії України, коли царські війська зруйнували гетьманську столицю Батурин.