Олекса Слісаренко (1891–1937) — поет, прозаїк, педагог, один з основоположників української пригодницької літератури.

Микола Хвильовий (1893 — 1933) — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників постреволюційної української прози.

Пантелеймон Куліш — визначний український письменник, просвітитель і гуманіст, один із фундаторів української національної свідомості і нової літератури.

«Шхуна «Колумб» — одна з найкращих пригодницьких повістей від знавця дитячих душ.

ГРИНЕВИЧЕВА Катря (справжнє ім’я — Банах Катерина Василівна, у заміжжі Гриневич) — письменниця, громадська діячка.

ГРИНЕВИЧЕВА Катря (справжнє ім’я — Банах Катерина Василівна, у заміжжі Гриневич) — письменниця, громадська діячка.

Панас Мирний (Панас Якович Рудченко (1849 — 1920) — український прозаїк та драматург. Літературні інтереси Панаса Мирного тісно поєднувалися з його громадською діяльністю.

До даної збірки увійшли оповідання українського письменника Володимира Винниченка: «Федько-халамидник», «Момент», «Дим» та інші.

До збірки творів Григорія Косинки увійшли найбільш відомі новели: «Фавст», «В житах», «Серце» та ін. Новелістика Григорія Косинки має автобіографічне підґрунтя.

Повість «Батурин» оповідає про одну з найтрагічніших сторінок в історії України, коли царські війська зруйнували гетьманську столицю Батурин.

Ольга Кобилянська (1863-1942) — відома українська письменниця і громадсько-культурна діячка.

Повiсть «Не вбивай» присвячена подiям, якi зумовили страту Кочубея та Iскри.