Грінченко Борис Дмитрович (1863 – 1910) – україн-ський письменник (поет, прозаїк, публіцист, перекла-дач, літературознавець, драматург), фольклорист, етно-граф, мовознавець, лексикограф, видавець і

Пмогильний Валеріан Петрович — український письменник і перекладач, один з найвизначніших про-заїків українського «розстріляного відродження».

Коцюбинський Михайло Михайлович — видатний український письменник, суспільний діяч, класик української літератури.

Іван Семенович Нечуй-Левицький — український письменник, етнограф, фольклорист, педагог, пр

Борис Дмитрович Грінченко (1863—1910) в українській літературі постать, безперечно, помітна і важлива.

Осип Турянський (1880–1933) — письменник, педагог, перекладач, літературний критик.

Роман «Сагайдачний» так і не побачив світ у повному обсязі. Вийшло лише перші три його частини. А дві останні не були опубліковані і їх не вдалося знайти.

Іван Карпенко-Карий — корифей української п’єси, утвердив жанр комедії в українській літературі як канонічну універсальну форму художнього зображення і моделювання найрізноманітніших проявів взаєми

Повість Івана Франка «Перехресні стежки» (1900 р) віднесено до шедеврів світової літератури. Назва твору символізує «перехрещення» життєвих шляхів персонажів.

Андрій Чайковський — український письменник і громадський діяч, майстер романтично-історичної та психоло-гічної прози.

Микола Куліш — український драматург, представник Розстріляного Відродження.

Старицький Михайло Петрович (1840—1904) — письменник, поет, перекладач, театральний і культурно-громадський діяч. Перші твори Старицького були надруковані 1865 року.