Поезії колишнього вчителя з Кодимщини Одеської області Володимира Андрійовича Терефери присвячені любові до України та рідного краю, до батьків, дружини і дітей. Значна увага приділяється темі кохання, поезії для дітей, гумористичній тематиці. Він з повагою і болем оспівує тих, хто загинув в роки голодомору, хто був репресований сталінським тоталітарним режимом, хто боровся з нацизмом в роки Другої світової війни, хто віддав своє життя в боротьбі за Незалежність України, і тих, хто сьогодні продовжує її відстоювати. Поета хвилюють як актуальні проблеми історії України, так і її сьогодення; він замислюється над роллю людини в суспільстві; закликає до усвідомлення взаємозалежності усього сущого на Матері–Землі, до толерантності та компромісів заради Миру на Планеті.