Монографія присвячена комплексному вивченню процесу формування німецької колоніальної пропаганди і політики в 40-х – на поч. 90-х рр. ХІХ ст. Робота ґрунтується на сучасних наукових принципах і методах дослідження наукової проблеми, узагальненні поглядів зарубіжних і українських учених-істориків, широкій фактологічній і джерельній базі.

У форматі здійсненого наукового дослідження встановлено фундаментальні взаємозв’язки колоніальної пропаганди та активізації колоніальної діяльності Німеччини напередодні її перших колоніальних загарбань в Африці й Океанії. Доведено вирішальний вплив німецької економічної, політичної та владної еліти на перехід колоніального питання з теоретичної площини у сферу реальної колоніальної політики Німецької імперії. Науково обґрунтовано, що впродовж 1871–1884 рр. у впливових представників німецької еліти й особисто рейхсканцлера Отто фон Бісмарка відбувся «зсув парадигми» від прохолодного ставлення до колоніальних проектів у бік їх активної підтримки та реалізації.

Доведено, що пропаганда колоніальної політики, різні колоніальні ідеї, проекти, програми тощо вплинули на формування зовнішньополітичних концепцій і доктрин кайзерівської Німеччини та сприяли її переходу до офіційної колоніальної політики в 1884–1885 рр. і включенню в боротьбу за переділ світу та завоювання «місця під сонцем» у 1890-х рр.

Для істориків, міжнародників, політологів, а також усіх, хто цікавиться проблемами історії колоніалізму, еволюції європейської політичної думки й історії міжнародних відносин.