У монографії представлено основні методологічні й теоретичні засади ювенології як синтетичної галузі наукового пізнання суспільного розвитку в його віковій суб’єктності, об’єктом вивчення якого є молодь. Розкрито методологію молодіжних досліджень, теоретико-історичну парадигму ювенологічної науки, теорію цілепокладання та застосування різних методологічних підходів, методологем і методів у ювенологічному дослідженні. Обґрунтовано тенденції розвитку молодіжної культури та субкультури, моделі соціалізації молоді. Наведено антропологічно-інституційні виміри молодіжної культури та лінгвокультурологічні особливості репрезентації себе молодіжними субкультурами. Узагальнено основні моделі молодіжної політики, а також здійснено аналіз молодіжної політики Європейського союзу. Систематизовано культурно-правовий контекст досліджень прав дітей та молоді в глобалізованому світі.

Адресована науковим працівникам, до сфери наукових інтересів яких належать дослідження молоді, орудникам молодіжної політики і молодіжної роботи, громадським, політичним і державним діячам, які фахово цікавляться проблемами розвитку і становлення молодого покоління, молодіжним працівникам, наставникам молоді, соціальним педагогам і психологам.