Творчість Спиридона Черкасенка (1876–1940) широко охоплює різні жанри: поезія, проза, драматургія, публіцистика, сатира, критика.

Павло Тичина (1891–1967) — один із найвизначніших поетів українського модернізму, громадський діяч, перекладач із багатьох мов.

Людмила Олексіївна Березіна (літ.псевдонім — Дніпрова Чайка) — письменниця та громадська діячка.

Повість «Батурин» оповідає про одну з найтрагічніших сторінок в історії України, коли царські війська зруйнували гетьманську столицю Батурин.

Повiсть «Не вбивай» присвячена подiям, якi зумовили страту Кочубея та Iскри.

Микола Куліш — український драматург, представник Розстріляного Відродження.

Іван Франко — видатний український письменник, який працював у жанрах поезії, прози та драматургії, талановитий літературознавець і публіцист.

Василь Стефаник (1871–1936) — талановитий ук-раїнський письменник-реаліст, громадський діч, по-літик, неперевершений майстер стислої соціально-психологічної новели.

Остап Вишня (П.М. Губенко) (1889—1956) — ві-домий український письменник, перекладач, але най-більшої слави зазнав як гуморист і сатирик.

Підмогильний Валеріан Петрович — український письменник і перекладач, один з найвизначніших про-заїків українського «розстріляного відродження».

Повість «Fata morgana» — це твір, який Михайло Коцюбинський так і не завершив. Над нею він працював досить довго — у 1904 р.

Марко Вовчок — українська письменниця, перекладач — збагатила українську літературу жанрами соціально-проблемн