Розглянуто цифрові науково-інформаційні ресурси України, що мають загальнодержавне значення. Обґрунтовано доцільність обрання концептуальних засад конвергентних технологій у якості методологічного базису розвитку цифрового середовища наукових знань.Проаналізовано світові тенденції поширення відкритого доступу до інформації. Відзначено ключову роль у формування цифрового середовища наукових знань принципів інтероперабельності інформаційних систем і когнітивізації наукових комунікацій. Висвітлено становлення цифрової науки та її системно-інтеграційну взаємодію з інформаційною сферою. Визначено тріаду суспільних функцій наукометрії, їх роль у моніторингу розвитку науки.

Видання розраховано на наукових і науково-педагогічних працівників, спеціалістів у сфері інформаційної діяльності та цифрових комунікацій, бібліотечних фахівців, аспірантів і студентів профільних спеціальностей, а також на широке коло читачів.