Три історії. Три спроби дійти до правди — і одне питання: чи можна змінитися, не зрадивши себе?

Ця книга — відверта до болю, без прикрас і виправдань. У ній переплітаються долі жінок, які прагнуть любові, і чоловіків, що бояться власних почуттів. Хтось застряг у минулому, хтось відчайдушно намагається переписати свою історію, аби нарешті відчути, що він живе.

Руслана вчиться заново збирати себе після залежності та руйнівного кохання.

Ірина віддає себе іншим, давно викресливши власні потреби.

Життя Людмили здається ідеальним — допоки не зазирнути глибше.

Євген, Ігор і Григорій — троє чоловіків на межі: між вибором і втечею, силою й вразливістю, самотністю та близькістю.

Алкоголь, брехня, біль, розбиті серця і тиша, що кричить голосніше за слова. Тут немає легких відповідей — лише чесний погляд у дзеркало, від якого не втекти.

Це історії, які боляче читати, але неможливо закрити.

Бо в них — занадто багато правди. І, можливо, трохи про кожного з нас.