Монографія присвячена історико-теоретичному дослідженню виникнення, становлення та розвитку парадигми екзистенціальної соціології. Розкривається специфіка основних категорій, концепцій, напрямів і теорій екзистенціальної соціології, характеризуються погляди її головних представників. Здійснюється генералізація і концептуалізація інтелектуальної спадщини та новітніх досягнень даної парадигми, а також відображається її інтегративний потенціал у ширшому контексті історії і теорії соціологічної науки. Окреслено перспективи подальших досліджень у галузі екзистенціальної соціології, зокрема щодо соціальної проблематики сучасного українського суспільства.